Прославлений до "народження": Як "міст Кличка" став найодіознішим об'єктом Києва

Зовсім мало лишилися до відкриття об'єкту, який мер столиці Віталій Кличко невтомлювано піарив останній рік: пішохідно-велосипедний міст через Володимирський узвіз в шаленому темпу "доводять до розуму" і "марафетять", аби, як і обіцялося, "запустити" на День міста. Depo.Київ нагадує, чим цей перехід вже встиг прославитися.

Перед початком будівництва мосту йшлося про те, що об'єкт "затягне" на 260 мільйонів гривень. Проте днями стало відомо, що усі роботи з будівництва та благоустрою прилеглої території так званого "мосту Кличка" вже оцінюється у понад 400 мільйонів гривень.

Зведення мосту номінально розпочалось у грудні минулого року, реально ж роботи стартували на місяць раніше – під виглядом "археологічних досліджень" території. З самою ж ідеєю Кличко "носився" щонайменше з 2017-року, хоча виникла вона ще раніше. Довжина переходу приблизно дорівнюватиме 210 метрів, ширина – від 6 метрів у регулярних зонах до 14 метрів у зонах оглядових майданчиків. З самого початку будівництво було не зовсім зрозуміло, що саме будують.Адже, наприклад, на оприлюднених рендерах видно, що під оглядовим майданчиком Арки дружби народів мав з'явитися величезний комплекс невідомого призначення з відповідною інфраструктурою.

Що саме збиралися побудувати проектанти, досі невідомо. В мерії відповіді на питання щодо приміщень прогнозовано уникнули.  Натомість віце-президент Київської організації Національної спілки архітекторів Георгій Духовичний розповідав у ЗМІ, що бачив проект веломосту і канатної дороги, кінцева станція має бути біля Арки дружби народів. І саме біля цієї станції архітектор бачив у проектах будівлю на сім рівнів. На думку Духовичного, це може бути центр для торгівлі та громадського харчування.

Проекти з "канаткою" дійсно існують, причому не з однією, а двома. Спочатку про них заговорили в 2016-му, а в 2017-му було оголошено інвестеційний конкурс, і з того часу в мерії не тільки не відмовилися від проекту, а й продовжують "удосконалювати".

Початково було передбачено дві траси підвісної дороги: на Труханів та Поштову. НА самому початку січня 2019-го, а саме 2 числа, коли кияни відходили від зустрічі Нового року, в мерії видали розпорядження №1 про продовження "труханівської" труханівської траси до Русанівки. Звертає увагу, що проект явно робився у "зв'зці" з ще неіснуючим "селфі мостом" Кличка. Тоже "канатки", вочевидь, буду наступним "грандіозним прожектом" мера і його команди, позаяк поки що вони обмежилися лише майданчиком з боку Арки "Дружби народів".

Активісти неодноразово били на сполох через те, що під час будівництва мосту через Володимирський узвіз було знищено багато дерев, що росли навкруги бетонних сходів, які ведуть з Володимирського узвозу до пам'ятника Магдебурзькому праву. Та й саме фактичне нищення дніпровських схилів в межах Хрещатого парка не лишалося поза увагою. Втім, мерію ці "зойки" не зупиняли. Вони знай "гнули свою лінію".

В березні стало відомо, що проти зведення мосту через Володимирський узвіз виступило ЮНЕСКО. Відповідний лист від Міністерства культури України надійшов до столичної мерії ще у лютому поточного року. Виявилось, що відповідно до закону "Про охорону культурної спадщини", перед початком будівельних робіт поряд з об'єктами всесвітньої спадщини, в їхніх буферних зонах та прилеглих територіях необхідно проінформувати Комітет всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Тому в Організації об'єднаних націй з питань освіти, науки і культури вимагали призупинити роботи зі зведення мосту через Володимирській узвіз. Проте у Кличка на це заявили, що міст будується за законом і ніхто припиняти будівництво не збирається.

Скандали навколо мосту Кличка і на цьому не закінчились. На початку травня швейцарські архітектори звинуватили Київ у незаконному використанні їхнього проекту для будівництва пішохідно-велосипедного мосту. Мовляв, концепція і конструктивні рішення мостового пішохідно-велосипедного переходу між парками "Хрещатий" та "Володимирська гірка" у Києві взяті з проекту швейцарських архітекторів, які отримали за нього премію під час конкурсу у 2013 році.

Йдеться про компанію "Leuppi & Schafroth Architekten" з Цюріха. За словами співзасновниці цієї компанії Стефані Шафрот, базова концепція, основні принципи проектування, форма, конструктивне рішення та матеріали мосту через узвіз були взяти з їхнього проекту. Виявилось, що у 2017 році представники Департаменту містобудування зв'язались зі швейцарськими архітекторами, щоб взяти проект мосту для втілення. Проте київські чиновники сказали, що вартість проекту зависока, а самі права на будівництво теж були для чиновників Кличка дорогими. "Київські чиновники пропонували нам близько 39 тисяч швейцарських франків або доларів за дизайн та проектно-технічну документації нашого проекту – це включно з призом, який ми виграли у 2013 році і який досі не отримали", – казала швейцарський архітектор.

Стефані Шафрот запевняє, що досі вони не отримали жодної копійки за проект. У свою чергу в мерії Києва відповіли, що розробку проекту пішохідно-велосипедного мосту, що з’єднає між собою київські парки "Хрещатий" та "Володимирська гірка", виконало ТОВ "Проектні системи ЛТД" згідно виграного тендеру на проектні роботи. І тут слід зауважити два важливі моменти. Перший – "Проектні системи ЛТД" – компанія, що належить колишньому депутату Київради від партії Кличка Андрію Миргородському, який легко виграє "інвестеційні конкурси" від КМДА Кличка. Другий – це те, що на захист забудовника досить несподівано став київський архітектор, опозиційної до міської влади, Віктор Петрук. Який зауважив, що проект Миргородського з'явився ще в 2012-му, тобто раніше за швейцарський, і одразу був такий – зі змінною шириною і інакшою – нинішньою – трасировкою. ТОж закиди про плагіат явно безпідставні.

Наступне: у мерії постійно стверджують, що будівництво пішохідно-велосипедного мосту через Володимирський узвіз створюють задля безперервного пішохідного маршруту від Львівської площі до Печерської Лаври. Проте це скоріше видавання бажаного за дійсне, адже насправді нема жодних ознак такого маршруту. Так, пройтися від Лаври до Львівської площі можна, навіть через майбутній міст, але у туристичних маршрутів. Окрім умовної назви, є купа інших атрибутів. І на відміну від європейських міст, де є багато пішохідних маршрутів з відповідними позначками, мапами, вказівниками і інформаційними табличками, у Києві важко знайти прості вказівники на цікавинки, не те що якесь маркування. Навіть киянам часом важко зорієнтуватись, куди йти, куди вже туристам з інших країн.

Щодо велосипедної складової: оскільки на мосту через Володимирський узвіз буде велодоріжка, то виникає логічне питання, куди вона має вивести велосипедиста і як до неї доїхати. Адже велоінфраструктура в столиці України відсутня як клас. "Велодоріжка" ця буде тільки на мосту: її нема ні у парку Володимирська гірка, ні з боку Арки "Дружби народів". А їздити пішохідними зонами, згідно Правил дорожнього руху, на велосипеді не дозволено. Хоча мер Кличко може проїхатись тротуаром...

Також дивують пріоритети у витрачанні коштів з бюджету столиці. І Кличко, і його заступники постійно скаржаться на нестачу грошей на ремонти та заміну, наприклад, старих ліфтів чи латання дір на дорогах біля будинків. Більше того на початку березня Кличко просив у прем'єр-міністра Володимира Гройсмана саме 400 мільйонів гривень на будівництво Подільсько-Воскресенського мостового переходу і метро на Виноградар. Тобто на зведення цих першочергових для столиці об'єктів коштів у міському бюджеті не вистачало, а от 400 мільйонів гривень на місток через Володимирський узвіз у мерії знайшли. На черзі – "канатки".