"Запріла" платіжка: Скільки кияни заплатять за опалення в аномально теплий листопад

Опалювальний сезон у будинках киян розпочався 25 жовтня. Звісно, у мерії одразу заявили, що теплими батареї в усіх будинках за один день не будуть, адже процес цей тривалий і усі квартири мають бути обігріті протягом десяти днів. Але вже станом на 30 жовтня до теплопостачання було підключено 70% усіх будинків, а зараз є лише окремі випадки, коли у квартирі не гріють батареї. Втім, більшість киян зіштовхнулись з іншою проблемою. Так, наприкінці жовтня дійсно було кілька днів, коли на вулиці фіксувалась майже нульова температура повітря. Але вже на початку листопада Київ поринув у аномально теплу осінь, адже майже щодня температура повітря не опускалась нижче 10 °C. Наприклад, 4 листопада був зафіксований температурний рекорд, який тримався ще з 1957 року. Останніми днями температура вдень взагалі підіймається до 16-18 °C, а вночі вона не падає нижче 10 °C.  

Крім того, не слід забувати, що навіть у "Нафтогазі" попереджали Кличка не поспішати з початком опалювального сезону у житлових будинках, адже синоптики прогнозували доволі теплу погоду. Мовляв, нагрівання батарей можна розпочати пізніше, щоб зекономити гроші киян, які вони мають витратити на сплату за опалення. Проте Кличко не послухав газовиків і, мабуть, не дивився прогноз погоди, запустивши опалювальний сезон з 25 жовтня. Тепер багато киян просто пріють у своїх квартирах, адже батареї гарячі, наче взимку, а на вулиці тепло, наче навесні.

Тому кореспондент Depo.Київ вирішив перевірити, чи можна взагалі змусити комунальників прикрутити вентилі теплопостачання, щоб батареї у квартирі не були такими гарячими? Не йдеться про відключення опалення взагалі, адже це фактично неможливо через технологічні фактори системи теплопостачання столиці. Проте комунальники все ж можуть трохи знизити градус теплоносія, зекономивши гроші містян.

Читайте також: У квартирах – сауна: Кияни пріють від думки, що за опалення доведеться платити при 15°C на вулиці

Заходимо на сайт "Київтеплоенерго", яке тепер замість "Київенерого" є виконавцем послуг з опалення та постачання гарячої води. У контактах знаходимо телефон Центральної диспетчерської служби з питань житлово-комунального господарства. Зі стаціонарних телефонів сюди можна зателефонувати за номером 1557, а з мобільного – (044) 500-15-57. Дзвонимо з мобільного і одразу слухаємо поради автовідповідача, які клавіші на телефоні потрібно натиснути з тих чи інших питань. Для того, щоб з’єднатись з оператором, потрібно чекати. Наприклад, ми прочекали кілька хвилини, адже на момент дзвінку усі оператори були зайняті. Звісно, чекання коштує грошей – дзвінки з мобільного на міський номер є найдорожчими у тарифі.

Нарешті нас з’єднали з оператором. Ми поскаржились, що у квартирі нашого будинку на Троєщині вже душно від того, що батареї "кочегарять", наче взимку. Але оператор на тому кінці "дроту" заявила, що це не їхнє питання і потрібно телефонувати у Центр комунального сервісу за номером (044) 247-40-40. Дзвонимо туди. Там теж спочатку потрібно прослухати автовідповідач, що радить, які клавіші натискати, аби вирішити те чи інше питання. На це знову витрачається кілька хвилин, і лише потім можна дочекатися з’єднання з оператором. Знову розповідаємо, що батареї у квартирі гарячі, наче взимку, і можна було б їх трохи прикрутити. Проте оператор "футболить" нас до Центральної диспетчерської служби з питань ЖКГ. В якій нам теж заявили, що не займаються питанням гарячих батарей у теплу погоду.

Оператор Центрального комунального сервісу заявила, що їхня структура займається, наприклад, заявками на перевірку лічильників, але не регулюванням температури подачі теплоносія. На усі ці з’ясування витрачається ще хвилин п’ять разом з прослуховуванням автовідповідача. Що ж, доводиться знову телефонувати до Центральної диспетчерської служби з питань ЖКГ. Вкотре слухаємо автовідповідач і з’єднуємось з оператором. Вчергове повторюємо, що у квартирі дуже душно і доводиться відкривати вікна, а потім за усе це потрібно буде ще й платити. Оператор заявляє, що зареєструє заявку і направить її до "Київтеплоенерго", а там вже мають прийняти рішення, чи будуть прикручувати температуру теплоносія. На уточнююче питання, скільки може тривати такий розгляд, оператор нічого не відповідає. Мовляв, її справа лише реєструвати заявки.

Читайте також: Шостий опалювальний сезон Кличка: Як киян зігрівали протягом каденції мера-боксера

На цьому прикладі видно, що уся ця система із дзвінками киян до комунальників налаштована на одне: людина не витримає і просто припинить з’ясовувати, чому батареї у квартирі "топлять", наче взимку. Або ж питання вирішиться "сама собою" – вже з настанням холодів. При цьому не зрозуміло, чому один оператор Центральної диспетчерської служби з питань ЖКГ заявив, що вони не займаються регулюванням температури теплопостачання, а інший оформив заявку на зниження температури теплоносія.

Не слід забувати, що більшість містян здійснюють усі дзвінки з мобільного телефону, а усі контактні телефони комунальників є стаціонарним, а тому вирішення ситуації, як і в нашому випадку, теж "влітатиме у копійку", з огляду на те, що дзвінки з мобільного на стаціонарний номер є досить дорогими. Проте це будуть квіточки у порівнянні з тим, які суми треба буде сплатяти за опалення, яке багатьом киянам за температури повітря на вулиці 15 °C  і більше, по суті, не потрібне. 

Тим часом синоптики прогнозують ще тиждень тепла.

Тому виходить, що майже половину листопада більшість киян грітимуть повітря на вулиці теплом з квартир. Зараз одна Гкал теплової енергії коштує 1654 гривні. Минулі роки у відносно теплі місяці опалювального сезону за теплі батареї стандартної трикімнатної квартири нараховували близько однієї Гкал теплової енергії. Враховуючи, що зараз батареї у більшості квартир гарячі у теплу погоду, а комунальники не поспішають прикручувати вентилі, можна очікувати, що за листопад на трикімнатну квартиру нарахують ту ж саму 1 Гкал тепла, а це майже 1700 гривень. З огляду на те, що перша половина листопада є аномально теплою і без опалення можна обійтися або хоча б використовувати його мінімально, містяни все рівно вимушені будуть заплатити за цей "сервіс" щонайменше 500 гривень, якщо не більше.    

Звісно, чиновники завжди можуть заявити, що є не тільки люди, яким спекотно у квартирі, але й ті, заради кого увімкнули опалення, адже їм було б холодно у квартирі за температури повітря на вулиці 15 °C. Так, позицію цієї частини киян теж потрібно сприймати. Але знову ж таки, якщо комунальники вже увімкнули опалення, то можна хоча б не "кочегарити" батареї по повній, наче кияни самі друкують собі гроші, щоб сплатити за духоту у квартирі.