У Києві законсервують Гостиний двір: Коли чекати оновлення будівлі

Будівлю Гостиного двору в Києві обтягують спеціальною будівельною сіткою для захисту перехожих від обвалу, а потім на зиму законсервують.

Про це у Facebook написав київський урбаніст Віталій Селик, повідомляє Depo.Київ.

"Вперше за 2760 днів будівельники повернулися у Гостиний Двір. Тепер там працюють спеціалісти від Держави, а не мутного забудовника. На замовлення балансоутримувача Національного заповідника "Софія Київська" фасади історичної будівлі покривають захисною сіткою. Це робиться для захисту перехожих від обвалу елементів будівельних конструкцій", – написав він.

Наступний етап – консервація будівлі перед її дев’ятою зимою без даху.

"По факту її тимчасово накриють будівельною плівкою, чи вінілом, щоб захистити конструкції від впливу опадів, а підвал від підтоплень", – зазначив Селик.

За словами Уурбаніста, за цей час мають розпочатися:

• Просторові та соціологічні дослідження, визначення мапи стейкголдерів;
• Обговорення і затвердження з громадою та експертами майбутніх візії та функцій Гостиного двору;
• Підготовка технічного завдання реставрації;
• Архітектурний конкурс;
• Обговорення з громадою результатів конкурсу та визначення переможця;
• Проєктування.

"На все про все, близько року. Якщо невідкаладно розпочати ці процеси, то в будівельні роботи можна зайти ближче до кінця 2022 року. Термін реалізації буде залежати від складності проєкту. Але попередньо на це потрібно 1-2 роки. Якщо все буде добре, оновлений Гостиний Двір зможемо побачити не раніше кінця 2023 року", – написав він.

За словами Селика, після реконструкції великих сюрпризів з фасадом, ордерною аркадою і формою даху не слід очікувати, бо Гостиний двір захищений трьома охоронними статусами, як пам'ятка місцевого і національного значення та як головний і центральний елемент пам'ятки містобудування Контрактова площа.

Нагадаємо, 29 червня Фонд державного майна України передав Гостиний двір у Києві до сфери управління Міністерства культури та інформаційної політики.

Як відомо, будівлю Гостиного двору отримала статус пам'ятки національного значення.

16 червня на паркан, яким оточений Гостиний Двір на столичній Контрактовій полощі повісили плакат "Велике будівництво".

Довідка: Гостиний двір – будівля, зведена на початку у 1809 році на Подолі у Києві. У серпні 2011 року Гостиний двір виключили з переліку памʼятників архітектури, у квітні 2012 року Київрада дала дозвіл на реконструкцію будівлі під торгівельно-офісний центр.

У наступні роки відбувалася боротьба за Гостиний двір у судах.

Гостиний двір стоїть без даху, вікон і штукатурки ще з зими 2013 року. У 2014-2016 суди скасували дозвіл на виконання будівельних робіт, після чого роботи припинилися. У 2018 році суд розірвав договір оренди і зобов’язав "Укрреставрацію" повернути будівлю – пам’ятку архітектури "Гостинний двір" Регіональному відділенню ФДМУ по місту Києву.

Передбачалося, що для початку консерваційних робіт та подальшої реставрації Фонд держмайна має передати Гостиний двір на баланс міста.

Київська міська рада кілька разів звернулася до Кабінету Міністрів із проханням передати на баланс столичної громади цю будівлю із зобов’язанням зберегти за нею функцію культурного закладу і не приватизовувати.

Наприкінці 2019 року Мінкульт – тоді ще очолюваний Володимиром Бородянським – заявляв, що не зацікавлений у тому, щоби брати в державне управління Гостиний двір, мовляв, вирішувати долю будівлі має у першу чергу громада Києва.

Восени 2020 року та сама "Укрреставрація" у зверненні до прем’єр-міністра Шмигаля запропонувала приватизувати Гостиний двір і розмістити там "громадські та культурно-мистецькі об’єкти".

Київрада 11 лютого ухвалила звернення до Кабміну щодо невідкладної та безоплатної передачі Гостиного двору у комунальну власність територіальної громади міста Києва.

За словами міністра культури Олександра Ткаченка, МКІП не хоче віддавати Гостиний двір Києву, бо побоюється, що його на місці з’явиться черговий ТРЦ.

Ткаченко хоче створити у Гостиному дворі у Києві Музей сучасного мистецтва та культурний хаб.

Читайте також: Культурна війна: Як Ткаченко і Кличко намагаються визначити, хто з них небезпечніший для історичної спадщини