Як з киян роблять "зайців": Чому Кличку треба вирішити проблему з кондукторами

Схоже, столичним контролерам додалося роботи у громадському транспорті. "Київпастранс" звітує, що лише за минулий рік у автобусах, тролейбусах та трамваях зловили майже 43 тисячі "зайців", на яких було виписано штрафів майже на три мільйони гривень. Варто додати, що наразі штраф за безквитковий проїзд у наземному транспорті столиці, що підпорядковується "Київпастрансу", становить 80 гривень – 20-кратний розмір від вартості квитка, який коштує чотири гривні. До середини літа минулого року штраф становив 60 гривень, адже до того часу талон можна було придбати за три гривні. Цікаво, що минулорічні показники по "зайцям" фактично повернулися на рівень 2013 року, коли контролери оштрафували майже 46 тисяч пасажирів без квитків.

Свіжа статистика свідчить про те, що кияни не надто горять бажанням сплачували за проїзд в автобусах, тролейбусах та трамваях. Лише за перший місяць поточного року контролери зловили більше 2600 пасажирів, які не мали проїзних документів. На усіх них виписали штрафів на більш ніж 210 тисяч гривень.

З одного боку контролери дійсно покликані дисциплінувати пасажирів, адже краще заплатити чотири гривні за талон, закомпостувати його, і їхати собі спокійно, аніж віддавати 80 гривень штрафу. Втім, є такі пасажири, які сподіваються "проскочити" повз контролерів.

Але на дану проблему можна подивитися і з іншого боку. Останнім часом кияни скаржаться на те, що у багатьох автобусах, трамваях чи тролейбусах просто немає кондукторів, які продають квитки. Одна справа, коли це відбувається у вихідний день і можна спокійно придбати талон у водія, адже салон рухомого складу досить вільний. Зовсім інша ситуація, коли кондуктор відсутній у тому ж тролейбусі у годину пік – зранку чи ввечері, коли усі їдуть з роботи чи на роботу. Вихід один – купувати талон у водія. Але уявіть собі ситуацію, коли пасажир входить до переповненого салону 18-метрового тролейбусу через задні двері. Зрозуміло, що ніхто не буде продиратися через увесь тролейбус, щоб дістатися кабіни водія. Можна звичайно передавати гроші за проїзд, але то вже по системі маршруток, з якими влада міста вже котрий рік бореться, але ніяк не поборе. До того ж не факт, що гроші пасажира, "мандруючи" 18 метрів по салону тролейбусу, дійдуть до водія. А якщо це і станеться, то треба молитися, щоб повернувся квиток. Тому і складається ситуація, що більшість пасажирів готові сплатити за проїзд, але через відсутність кондуктора не можуть це зробити. До того ж не на всіх зупинках громадського транспорту є кіоски, де продають талони, як це було раніше.

Проте уся ця "квиткова вакханалія" аж ніяк не стосується контролерів, в яких лише одне завдання – штрафувати "зайців". На усі пояснення, що салон був переповнений і не було змоги придбати талон, пасажир зазвичай чує: можна купувати квитки у водія. Але й тут комунальники заганяють самих себе у кут. Справа в тому, що водієві громадського транспорту забороняється спілкуватися з пасажирам під час руху, адже це його відволікає. Що вже казати про продаж квитків, коли водій керує величезним тролейбусом і має ще рахувати гроші. До речі, у салонах громадського транспорту навіть є таблички, що водій продає талони лише під час зупинки. А тепер уявіть, скільки буде стояти той тролейбус без кондуктора у годину пік, щоб водій продав усім бажаючим квитки. Тому водії йдуть на те, щоб фактично порушувати правила, рахуючи здачу і продаючи талони під час руху. А цей трюк нічим не відрізняється за небезпекою від того, коли рахують гроші і дають здачу водії маршруток.

Мер Кличко ледь не щодня повторює, що Київ – європейське місто. Але у столицях країн Європи вже давно діє автоматизована система з продажу квитків, а тому апріорі не може виникнути ситуації з відсутністю чи наявністю кондукторів. За три місяці буде вже рівно чотири роки, як Києвом керує Кличко, але в мерії увесь цей час лише розповідають про впровадження електронного квитка. Ця система має виключити людський фактор у продажу квитків на проїзд у громадському транспорті. З останніх обіцянок чиновників – початок запровадження електронного квитка у другому кварталі 2018 року.

Втім, не слід забувати з якою швидкістю у "Київпастрансі" запроваджують нові технології. Наприклад, нещодавно на одній із станцій міської електрички, яку експлуатує комунальне підприємство, був встановлений старий радянський ручний компостер замість непрацюючих електронних турнікетів. А ще можна згадати, як "Київпастранс" більше року не міг просто полагодити електронні турнікети на станції міської електрички "Троєщина-2".

І зрештою не слід забувати, як комунальники у 2013 році встановили 400 електронних компостерів в автобусах. Тоді на це витратили з бюджету 2,7 млн. гривень. Втім, восени 2016 року Depo.Київ з'ясував, що існуючі електронні компостери будуть працювати, поки їх не замінять при впровадженні у громадському транспорті Києва нової автоматизованої системи оплати проїзду. По суті, ті жовті електронні компостери були встановлені для краси, щоб напустити пилу в очі киян.